Про займенник «Ми» стосовно Аллаха в Корані

В Корані часто зустрічаються аяти, де Аллах говорить про себе «Ми створили…» , «Ми сотворили…» , «до Нас ви будете повернуті…». Шейх Атійя Сакра (колишній голова Комітету з фатв інституту Аль Азхар, Каїр) пояснює, чому використано займенник в множині, і що він означає.

Коран був посланий Всевишнім Аллахом арабською мовою. Саме арабська була рідною мовою пророка Мухаммада (мир йому і благословення). Мова Корану відрізняється унікальним стилем викладу і є зразком досконалості риторики і красномовства. Всевишній Аллах сказав про це так: «…зрозумілою арабською мовою» (Коран, 26:195).

Звичайно носії арабської говорять про себе в першій особі – «я». А якщо мова йде про групу, використовують слово «ми». Тим часом, в арабській мові одна людина, звертаючись до групи людей, може називати себе займенником “ми”, щоб продемонструвати власну перевагу, важливість. Подібні способи самоідентифікації (тобто «я» і «ми») існують і в інших мовах.

Ми знаємо безліч аятів Корану, в яких Аллах говорить про Себе, використовуючи займенник «Ми». Наприклад, Всевишній Аллах мовить: «Воістину, Ми послали Коран і, воістину, Ми оберігаємо його» (Коран, 15:9).

В іншому місці: «Воістину, Ми надамо допомогу Нашим посланцям і тим, хто увірував у цьому світі, а також в той день, коли виступлять свідки (тобто в День воскресіння)» (Коран, 40:51).

Я думаю, що істинно віруючий, читаючи рядки Священного Корану, в яких Аллах говорить про Себе з використанням займенника «Ми», не захитався у своїй вірі в єдиність Аллаха. Всевишній Аллах має ряд атрибутів, які підносять Його над Його творіннями. Ці атрибути здатні спрямувати людину до поклоніння Аллаху, Єдиному і Великому.

Ми також хочемо процитувати слова імама Ібн Таймії з цього приводу: «Займенник «Ми» часто використовують люди, особливо монархи і державні діячі, при виданні офіційних указів. Зазвичай вони говорять: «Ми вирішили зробити те то й те то», хоча людина, яка проголошує або видає указ, є однією особистістю, а не групою людей». Важливо підкреслити, що Всевишній Аллах – це Той, хто заслуговує абсолютної слави і шанування. Коли Всевишній Аллах говорить «Ми», то це служить вказівкою на те, що Він Всевишній і Достохвальний. Сенс слова «Ми» не повинен негативно впливати на віру мусульманина в єдиність Аллаха».

Коли мусульманину не вдається зрозуміти прихований або супутній сенс певних аятів Корану, він повинен звернутися до інших аятів, зміст яких зрозуміти легше. Наприклад, коли християнин наполягає на тому, що слова Аллаха: «Воістину, Ми послали Коран і, воістину, Ми оберігаємо його» (Коран, 15:9) є доказом Трійці, ми просто можемо попросити його прочитати інші аяти, зміст яких зрозумілий і однозначний, наприклад: «Скажи: «Він – Аллах – Єдиний, Аллах вічний, не народив і не був народжений, і не був рівним Йому жоден!» (Коран, 112:1-2).

А істинними знаннями володіє лише Всевишній Аллах.

За матеріалами банку фатв на сайті «Іслам для всіх»